Дніпро — місто, обласний центр Дніпропетровської області України, центр Дніпровської агломерації. Четверте місто за чисельністю населення на Україні після Києва, Харкова та Одеси.
Місто було спочатку задумано як третина столиця Російської імперії, після Москви і Санкт-Петербурга, і як центр Новоросії. Один з найбільших промислових центрів Радянської України, Дніпропетровськ був одним з ключових центрів оборонної та космічної промисловості Радянського Союзу. З-за своєї військової промисловості Дніпропетровськ був закритим для відвідування іноземцями містом аж до 1990-х років. Особливо були розвинені чорна металургія, металообробні цеху, машинобудування і інші важкі галузі промисловості.
За даними на 1 січня 2017 року, в місті проживало 976 525 осіб наявного населення в межах міськради — включаючи смт Авиаторское — 978 943 людини[2], на 1 листопада 2015 року — 974 341 постійний житель і 984 466 осіб наявного населення в межах міськради — 976 755 постійних жителів і 986 887 осіб наявного населення[10]. У період з 1976 по 2011 рр. чисельність населення Дніпропетровська перевищувала 1 мільйон чоловік.
Назва
До 1795 року на місці міста знаходилося поселення Мостини. Точна дата заснування села Половиці, на місці якого згодом було закладено місто Катеринослав, невідома. А. Скальковський у книзі «Хронологічний огляд історії Новоросійського краю» у 1836 року вказує, що слобода Мостини передувала Катеринославу і вже була відзначена на карті «Інженер Полковника Дебоскета і підписана Генерал Лейтенантом Хорватовим» в 1751 році. Свою назву — Катеринослав, місто носив два періоди: з 1776 по 1796 рік і з 1802 по 1926 роки. Був названий на честь імператриці Катерини II. У 1796-1802 рр. він називався Новоросійськ. Перейменування відбулося в рамках прагнення імператора Павла I знищити всякі нагадування про діяльність його матері, імператриці Катерини II. Після смерті Павла I імператор Олександр і повернув місту в 1802 році колишню назву.
У 1926 році місто було перейменовано в Дніпропетровськ. Найменування утворено з назви річки (Дніпро), на якій стоїть місто, і прізвища радянського партійного і державного діяча (Р. В. Петровського), який починав тут свою трудову діяльність.
Також відомо кілька неофіційних або не затверджених назв: Січеслав (неофіційно, ок. 1919), Красноднепровск (не затверджено, 1924), Днепрослав (неофіційно, окупація під час ВВВ).
19 травня 2016 року Верховна Рада України в рамках процесу декомунізації офіційно перейменувала місто Дніпропетровськ Дніпро (укр.Дніпропетровськ в укр. Дніпро) за назвою однойменної річки. Фракція «Опозиційного блоку» негайно внесла до парламенту постанову про скасування рішення про перейменування, однак воно не було підтримане більшістю депутатів, і 3 червня перейменування вступило в силу.
Історія
Основна стаття: Історія міста Дніпра
За переказами (Житіє Св. Амвросія) Монастирський острів був самим північним пунктом в подорож апостола Андрія Первозванного. У часи Київської Русі навколишні землі були під владою кочівників — печенігів, а потім половців. Академік Рибаков вважав, що головний улицький місто Пересічень, який згадується в літописах, ймовірно, перебував на Дніпрі, південніше Києва. У зв'язку з цим, увагу дослідників приваблюють залишки великого слов'янського поселення, яке існувало в 800-1300 рр. на піщаних пагорбах Ігренського півострова, де річка Самара впадає у Дніпро. Знахідки свідчать про інтенсивних торговельних відносинах як з Київською землею, так і з печенігами, вежі яких стояли поруч з улицким житлом. Місто на Ігренському півострові був зруйнований татарами, і його жителі відійшли вище по течії Самари, де відновили перевіз. Також татарами був зруйнований монастир і поселення на острові навпроти нинішнього Старого Кодака.
Територія міста належала Запорізькій Січі в часи козацтва. У 1635 році як альтернатива їй коронними владою була побудована фортеця Кодак. У 1660 році в запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що поблизу сучасного міста Дніпра існував селище Новий Кодак, який в 1750 році вже називається містом. Найвідоміші на території міста і в його околицях — Самар (Стара Самарь), відомий з 1-ї половини XVI століття — нині на околиці селища Шевченка в гирлі р. Самари і Кодак (польська фортеця, відома з 1635 року і слобода при ній).
Близько 1650 року виник Новий Кодак (центр Кодацької паланки Запоріжжя), а на місці Самара в 1688 році — перша на запорозьких землях російська колонія Новобогородицк з фортецею і господарською частиною — посадом. У 1743 році в письмових джерелах вперше згадується запорізька слобода Половиця на території нинішнього центру міста.
Перша споруда в місті — Катерининська миля
У 1775 році запорізьке козацтво було остаточно ліквідовано, і його землі були розділені між Азовської та Новоросійської губерніями. У 1776 році за указом Катерини II був заснований губернське місто Азовської губернії, що отримав назву Катеринослава. Спочатку новий губернський центр був заснований на річці Кільчень при впадінні її в Самару, однак проіснував тут недовго-через невдале розташування на болоті і частих повеней.
За даними на 1 січня 2017 року, в місті проживало 976 525 осіб наявного населення в межах міськради — включаючи смт Авиаторское — 978 943 людини[2], на 1 листопада 2015 року — 974 341 постійний житель і 984 466 осіб наявного населення в межах міськради — 976 755 постійних жителів і 986 887 осіб наявного населення[10]. У період з 1976 по 2011 рр. чисельність населення Дніпропетровська перевищувала 1 мільйон чоловік.
Назва
До 1795 року на місці міста знаходилося поселення Мостини. Точна дата заснування села Половиці, на місці якого згодом було закладено місто Катеринослав, невідома. А. Скальковський у книзі «Хронологічний огляд історії Новоросійського краю» у 1836 року вказує, що слобода Мостини передувала Катеринославу і вже була відзначена на карті «Інженер Полковника Дебоскета і підписана Генерал Лейтенантом Хорватовим» в 1751 році. Свою назву — Катеринослав, місто носив два періоди: з 1776 по 1796 рік і з 1802 по 1926 роки. Був названий на честь імператриці Катерини II. У 1796-1802 рр. він називався Новоросійськ. Перейменування відбулося в рамках прагнення імператора Павла I знищити всякі нагадування про діяльність його матері, імператриці Катерини II. Після смерті Павла I імператор Олександр і повернув місту в 1802 році колишню назву.
У 1926 році місто було перейменовано в Дніпропетровськ. Найменування утворено з назви річки (Дніпро), на якій стоїть місто, і прізвища радянського партійного і державного діяча (Р. В. Петровського), який починав тут свою трудову діяльність.
Також відомо кілька неофіційних або не затверджених назв: Січеслав (неофіційно, ок. 1919), Красноднепровск (не затверджено, 1924), Днепрослав (неофіційно, окупація під час ВВВ).
19 травня 2016 року Верховна Рада України в рамках процесу декомунізації офіційно перейменувала місто Дніпропетровськ Дніпро (укр.Дніпропетровськ в укр. Дніпро) за назвою однойменної річки. Фракція «Опозиційного блоку» негайно внесла до парламенту постанову про скасування рішення про перейменування, однак воно не було підтримане більшістю депутатів, і 3 червня перейменування вступило в силу.
Історія
Основна стаття: Історія міста Дніпра
За переказами (Житіє Св. Амвросія) Монастирський острів був самим північним пунктом в подорож апостола Андрія Первозванного. У часи Київської Русі навколишні землі були під владою кочівників — печенігів, а потім половців. Академік Рибаков вважав, що головний улицький місто Пересічень, який згадується в літописах, ймовірно, перебував на Дніпрі, південніше Києва. У зв'язку з цим, увагу дослідників приваблюють залишки великого слов'янського поселення, яке існувало в 800-1300 рр. на піщаних пагорбах Ігренського півострова, де річка Самара впадає у Дніпро. Знахідки свідчать про інтенсивних торговельних відносинах як з Київською землею, так і з печенігами, вежі яких стояли поруч з улицким житлом. Місто на Ігренському півострові був зруйнований татарами, і його жителі відійшли вище по течії Самари, де відновили перевіз. Також татарами був зруйнований монастир і поселення на острові навпроти нинішнього Старого Кодака.
Територія міста належала Запорізькій Січі в часи козацтва. У 1635 році як альтернатива їй коронними владою була побудована фортеця Кодак. У 1660 році в запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що поблизу сучасного міста Дніпра існував селище Новий Кодак, який в 1750 році вже називається містом. Найвідоміші на території міста і в його околицях — Самар (Стара Самарь), відомий з 1-ї половини XVI століття — нині на околиці селища Шевченка в гирлі р. Самари і Кодак (польська фортеця, відома з 1635 року і слобода при ній).
Близько 1650 року виник Новий Кодак (центр Кодацької паланки Запоріжжя), а на місці Самара в 1688 році — перша на запорозьких землях російська колонія Новобогородицк з фортецею і господарською частиною — посадом. У 1743 році в письмових джерелах вперше згадується запорізька слобода Половиця на території нинішнього центру міста.
Перша споруда в місті — Катерининська миля
У 1775 році запорізьке козацтво було остаточно ліквідовано, і його землі були розділені між Азовської та Новоросійської губерніями. У 1776 році за указом Катерини II був заснований губернське місто Азовської губернії, що отримав назву Катеринослава. Спочатку новий губернський центр був заснований на річці Кільчень при впадінні її в Самару, однак проіснував тут недовго-через невдале розташування на болоті і частих повеней.
Немає коментарів:
Дописати коментар